ВІЛЬХА — ЧАРІВНА «ШИШКА”

У практиці наукової медицини вільху застосовують тільки з 1942 р. завдяки дослідженням професора Д.М. Російського. Відтоді лікувальні властивості вільхових ” шишок” вивчено досить повно, і вони поповнили асортимент лікарської сировини ”зеленої аптеки”.

В Україні росте два види вільхи — сіра та клейка (чорна). У медицині дозволяється заготовляти та застосовувати супліддя обох видів. Влітку рослини розрізняють за формою листя, а взимку — за кольором і характером зовнішньої поверхні кори. У вільхи сірої вона світлосіра й гладенька, а у клейкої — чорно-бура і в тріщинах. Обидві рослини вологолюбні і тому найчастіше зустрічаються у долинах річок, на болотах, у вологих лісах.

Сировину — здерев’янілі жіночі супліддя («шишки”) — заготовляють восени і взимку. Кінці тонких гілок зрізають секатором і з них обривають супліддя. Довжина гілочок у суплідь не повинна перевищувати 15—20 мм. Зібрані ”шишки” сушать на горищах, у приміщеннях або сушарках. Строк зберігання — 3 роки. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Застосування і приготування

Супліддя вільхи сірої і клейкої використовують як в’яжучий, дезинфікуючий і кровоспинний засоби. Препарати вільхи призначають при захворюваннях шлунка і кишечника (хронічних гастритах, ентеритах, ентероколітах, проносах). Є позитивні результати лікування ”шишками” вільхи виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Із ”шишок” вільхи готують відвар:

2 ст. ложки сировини заливають в емальованому посуді склянкою перевареної води, доводять до кіпіння і кип’ятять 20-30 хв, гарячим проціджують. Приймають по 2 ст. ложки З—4 рази на день після їди.

З вільхових ”шишок” можна приготувати і шлунковий чай (в’яжучий). Для цього ”шишки” змішують з подрібненими кореневищами гірчаку зміїного. 2 ч. ложки подрібненої суміші заварюють склянкою окропу, настоюють півгодини, проціджують і випивають протягом дня у 3—4 прийоми.

Відвар ”шишок” вільхи застосовують зовнішньо при опіках, деяких захворюваннях шкіри у вигляді примочок або полоскань при кровотечі ясен. Самостійно чи разом із корою дуба відвар ”шишок” вільхи використовують при пітливості ніг.

Корисні біологічно активні речовини вільхи можна видобувати також звичайною горілкою. У побуті це роблять так: 1 частину подрібнених ”шишок” заливають 4 частинами горілки та настоюють у темному місті З—4 доби, проціджують і приймають у тих же випадках, що і водний настій. На прийом беруть 25—40 крапель настойки, яку розводять у столовій ложці води. При полосканні ротової порожнини цю ж кількість крапель беруть на 1/2—1 склянку води.

Ось і скінчився наш цілющий календар дванадцяти місяців. Ми розповіли лише про деякі лікарські рослини аптечного асортименту, обсяг заготівлі яких не обмежується при дотриманні правил збирання, Проте це далеко не повний перелік таких рослин. Його можна продовжити — це волошка синя, спориш звичайний, гірчак перцевий, гірчак почечуйний, глід (усі види), кропива дводомна, подорожник великий, полин гіркий, пижмо звичайне, череда трироздільна, черемха звичайна, шипшина, мати-й-мачуха, щавель кінський, собача кропива п’ятилопатева тощо. Отже, користуйтеся чарівним зіллям природи на здоров’я, але не забувайте, що переступати поріг «зеленої аптеки» потрібно порадившись з медиком-фахівцем.Передостанній розділ книги хотілось би присвятити корисним порадам щодо використання лікарських рослин та народних засобів під час простуди, яка найбільш вражає усіх нас у зимовий та весняний періодио.